В просторі «Ключі до майбутнього» робота з глиною починалася у школярів з третього класу. Після Рубікону. В молодших класах більше працюють з воском – теплим і легким (в порівнянні з глиною) матеріалом.
Наші українські вчителі Анна Гайдай, Євгенія Логвиновська завжди творчо ставилися до завдань і діти з цікавістю створювали різні речі з глини. Пані Сірпа і учні 8 класу восени відтворювали людське око, готуючись до епохи анатомії. Напередодні війни ми запрошували до нас майстриню пані Тамару Коваленко-Швець. З нею ліпили музичних пташок та баранців, а дорослі робили світильники…
Приїхавши до Йерни (Швеція), одразу знайшовся майстер, який допоміг нам відтворити ритми роботи з глиною. Це була і своєрідна терапія, і мистецтво, і практика, яку візьмемо з собою в Україну.
Адже ліпимо себе. Виносимо назовні все те, що маємо всередині і проминаємо, як глину, у власних руках. З’являється нова форма під вже новий зміст…
Беремо шматочок глини. Вона приємна на дотик, в міру волога. Тримаємо в руках і робимо шар. Завжди починаємо з шару. А потім надаємо форму пташки, мушлі, тарілочки.
В майстерні є гончарне коло і піч, де випікають вироби…
Samuel Herzog, дякуємо за професіоналізм майстра і вчителя, за душевне відчуття іншої людини, за доброту і щедрість.
Working with clay
In the "Keys to the Future" space, we start working with clay from the third grade. After the Rubicon. Younger children work more with wax – a warm and light (compared to clay) material.
Our Ukrainian teachers - Anna Gaidai, Evgenia Logvynovska always approach tasks creatively. Children created various things with interest.
Ms. Sirpa Sinimaa and the 8th grade students recreated the human eye of the past
autumn. They were preparing for the era of anatomy.
Before the war, we invited the craftswoman Ms. Tamara Kovalenko-Shvets.
Children sculpted musical birds and rams. Adults made lamps...
When we arrived in Jerna (Sweden), we immediately found a master who helped us recreate the rhythms of working with clay.
These classes were a kind of therapy, and art, and practice. We will take this experience with us to Ukraine.
We are always creating ourselves. We bring out all that we have inside and pass through, like clay, in our own hands. A new form appears in our hands for a new meaning...
We take a piece of clay. It is pleasant to the touch, not too wet and not too dry. We hold in our hands and make a ball. We always start with a ball. And then we give the shape of a bird, a shell, a plate.
The workshop has a potter's wheel and an oven where products are baked...
Samuel Herzog, thank you for the mastery of the teacher, for the emotional feeling of another person, for kindness and generosity.