Як вчити предмет так, щоб знання були живими? Як побудувати зв'язок з іншими предметами, не тому, що дитина має цілісно прожити матеріал, а для того щоб ця цілісність була здоровою для неї? Такі питання я ставлю собі перед кожною епохою.

Передати дітям розуміння, що Земля - це живий організм, що вона дихає. В традиційних віруваннях її називали з любов'ю Земля-Мати. Мати для всього рослинного царства. І саме з настанням осені, коли закінчується все проростання рослин, коли визрівають плоди, Земля робить вдих. Вона не засинає з настанням осені, а навпаки, починає внутрішню роботу - підготовку до майбутнього пробудження природи навесні. Саме таке розуміння дає здорову основу для вивчення рослин.

Ми розглядали, малювали, ставили питання, спостерігали навіщо рослині корінь, стебло, квітка і плід. Пов'язували це з Людиною.
Кожний учень отримав завдання спостерігати за своїм деревом.
Саме вміння вдивлятися в навколишній світ, розвиває у дитини здібності концентруватися, запам'ятовувати і згадувати (коли в цьому є потреба), задатки до мислення. Бо ж наше мислення це теж частина світу.
Бачити за видимим невидимі процеси, прозрівати в суть явища, ситуації, бути допитливим. Але це вже завдання не тільки цієї епохи.

Дякую учням та колегам за спільний шлях.
Вчитель 5 класу Київської вальдорфської школи-комплекс "Ключі до майбутнього" Наталія Корсак.