Вперше серйозно я пережила цю гімнастику в 2015 році, в Старій Еметівці (Одеська область) під проводом Юрія Луковенка. Щодня ми виходили на лиман Куяльник і робили різні вправи. Концентрація, увага, баланс…

Іноді грали в різні ігри, цікаві для дітей і дорослих.

Тоді мені мріялося, щоб в університетській освіті для вальдорфських педагогів (і не лише для них) був курс Ботмерівської гімнастики…

2022 рік. Я і мої учні потрапили на літній щорічний семінар Скандинавської вищої школи ботмерівської гімнастики (Швеція), куди нас запросив майстер ботмерівської гімнастики Ralph Cederqvist.

Щодня майстри з ботмерівської гімнастики та вальдорфської педагогіки Göran Petersson, Gunilla Wennerholm, Karin Kjeldgaard, Ilkka Aaltonen допомагали нам відчувати на лише своє тіло, а й гартувати свій дух)

Маю надію, що імпульс Ботмерівської гімнастики знову набере обертів і все більше людей будуть жити смислами, які в ній закладені.

Зараз в Україні йде війна…

Сто років, в 1922-му німецький аристократ граф Фрідріх Максиміліан Едуард Ботмер, професійний військовик, переживши усі страхіття першої світової війни, відгукнувся на запрошення свого товариша, німецького мислителя Рудольфа Штайнера і приїхав викладати фізичну культуру у новозасновану фабричну школу «Вальдорф-Асторія» міста Штутгарта (Німеччина).

Тоді школа не мала закритої зали, заняття відбувалися на вулиці.

Перші учні графа Ботмера – діти, народжені під час війни і загартовані війною…

Щось дуже схоже з нашими реаліями…

Талант педагога Ботмера проявився в тому, що за кілька років він випускав зі своєї школи фізично міцних і соціально адаптованих дітей, які потім залишили численні спогади про свого незвичайного викладача. Вправи зміцнювали тіла і душі дітей.

Дослідивши особливості людського тіла (в тому числі, і з праць Рудольфа Штайнера), Ботмер зробив фундаментальне відкриття: змінюючи форму тіла спеціальними фізичними вправами, «розширюючи» простір навколо себе, дитина скидає «обручі» зі своєї душі, гармонізуючи себе і навколишній світ. Вальдорфська педагогіка стала вихованням доброї дитини у чудесному світі, який простягнув до неї свої зелені руки.

Простір планети Земля, вважав граф Ботмер, якраз і є тим найкращим місцем, де мала перебувати людина.

Ботмер зрозумів, що, гармонізуючи рухи людини, «вписуючи» їх у ритми Всесвіту, можна вилікувати численні хвороби, зміцнити людський організм. А разом із тим вилікувати егоцентризм, навчити дитину не забувати про тих, хто разом із тобою стоїть у колі.

Попереду – майбутнє, позаду – минуле. Лагідними плавними рухами, розкриваючи руки, дитина відкриває себе назустріч світу, притискаючи до грудей, захоплює його у свої обійми, і, заводячи руки за спину, повертається до себе самої.

Кожен рух сповнений глибинної символіки. Ботмерівську гімнастику виконує («співає», «малює») не лише тіло, а й душа. Недаремно ці вправи порівнюють з різними видами мистецтва – малярством, архітектурою, скульптурою, пластикою. Це рухи добра, відкритості, радості від того, що живеш.

Єдність дюдини і природи, спів пісні Життя.

«Людина визначає простір», – таким був основний принцип графа Ботмера. Отже, збивай обручі зі своєї душі, розширюй простір – виходь за свої можливості, за свій тісний дотеперішній світ, залишай свою «зону комфорту». Плавні, гармонійні рухи твоєї душі «впишуть» тебе у простір Всесвіту. Ти сам творитимеш світ навколо себе, – світ добра і любові.

В основу цієї статті покладено матеріали, напрацьовані Йораном Петерсоном, члена Міжнародної Ботмерівської Асоціації. Дякую пану Йорану за душевне розкриття смислів.

Вікторія Халамендик, вальдорфський вчитель, професор, доктор філософських наук.